Про безхазяйне майно, взяття його на облік та державну реєстрацію права комунальної власності на таке майно

Дата: 27.04.2026 13:51

Кількість переглядів: 24

Фото без опису В Україні досить часто трапляються ситуації, коли нерухомість залишається без власника - через його відсутність або невідомість. Питання подальшої долі такого майна було актуальним у всі періоди й залишається важливим і сьогодні.

Визначення безхазяйного майна міститься у статті 335 Цивільного кодексу України: безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. У даному випаду, поняття «не має власника» та «власник невідомий» об'єднує одна спільна категорія - відсутня особа, яка б могла оспорити право власності на нерухоме майно або заявити свої права на це майно.

Варто чітко розмежовувати поняття безхазяйного майна та інші випадки, передбачені цивільним законодавством України, коли власник нерухомості відсутній, однак саме майно не може вважатися безхазяйним у розумінні статті 335 Цивільного кодексу України.

Зокрема, у разі смерті власника за відсутності спадкоємців, їх усунення від права на спадкування або відмови від її прийняття, майно набуває статусу не безхазяйного, а відумерлої спадщини відповідно до статті 1277 Цивільного кодексу України.

Так само, якщо особу визнано судом безвісно відсутньою або такою, що зникла безвісти у порядку, визначеному статтями 43, 44 Цивільного кодексу України, належне їй майно не вважається безхазяйним. У такому випадку нотаріус за останнім місцем проживання цієї особи здійснює опис майна та встановлює над ним опіку на підставі судового рішення — до моменту його скасування або появи особи, яка зникла безвісти.

Стаття 317 Цивільного кодексу України визначає зміст права власності: власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтями 346, 347 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності. У разі відмови від права власності на майно, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру.

У цьому випадку, у разі відмови власника, майно набуває статусу безхазяйного у розумінні статті 335 Цивільного кодексу України, оскільки власник у такого майна відсутній та інші норми цивільного законодавства до нього застосувати неможливо.

Ще одним прикладом безхазяйного майна у розумінні статті 335 Цивільного кодексу України може буди відсутність будь-яких документів, передбачених чинним законодавством України, які посвідчують право власності певної особи (або кількох осіб) на це майно.

Який же правовий порядок виявлення, взяття на облік та визнання права власності на безхазяйне майно за територіальною громадою в особі органу місцевого самоврядування?

Відповідно до частини другої статті 335 Цивільного кодексу України безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа.

Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

З метою упорядкування роботи та координації дій з виявлення, взяття на облік, зберігання та використання нерухомого майна органами місцевого самоврядування утворюються відповідні постійно діючі комісії. У своєї діяльності постійна діюча комісія повинна вживати всіх заходів щодо виявлення майна, що не має власника відповідно до компетенції, наданої законодавством України.

У разі виявлення безхазяйного майна, комісія обстежує таке майно, проводить його інспекцію за місцем розташування, вживає заходів щодо встановлення власника (отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, направлення запитів до Бюро технічної інвентаризації щодо зареєстрованих на паперових носіях речових прав на нерухоме майно, наявності технічної документації на цей об’єкт тощо), складає відповідний акт та подає його на затвердження виконавчому комітету, у разі потреби проводить технічну інвентаризацію цього майна.

Якщо встановлено, що майно немає власника або власник невідомий, за поданням постійної комісії, рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради таке майно береться на облік як безхазяйне.

Відповідно до частини другої статті 335 Цивільного кодексу України безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Відповідно до статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» суб’єктом державної реєстрації прав, зокрема є державні реєстратори прав на нерухоме майно.

Для проведення державної реєстрації взяття на облік безхазяйного майна державному реєстратору подаються:

Рішення органу місцевого самоврядування про взяття на облік безхазяйного майна;
У разі коли в документах, що подаються для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт будівництва, відсутні відомості про його технічні характеристики, державна реєстрація права власності на такий об’єкт проводиться за наявності відомостей про його технічні характеристики, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;
Документ, що посвідчує повноваження представника у випадку, якщо документи подаються представником заявника.

Під час розгляду заяви державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) державної реєстрації прав на майно, щодо якого подано таку заяву.

У разі коли підставою для взяття на облік нерухомого майна є відмова власника від права власності на таке майно, державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) державної реєстрації припинення права власності на нерухоме майно у зв’язку з відмовою від права власності.

За результатом розгляду заяви,ьа також за наявності відомостей про технічні характеристики відповідного безхазяйного нерухомого майна, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік.

За наявності підстав для відмови у взятті на облік безхазяйного нерухомого майна державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

За відсутності підстав для відмови державний реєстратор приймає рішення про взяття на облік безхазяйного майна.

Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.

Датою та часом взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вважаються дата та час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Наступним кроком є публікація про взяття на облік нерухомого майна у друкованих медіа.

Якщо після розміщення оголошення власник звертається з документами, що підтверджують його право власності на це майно, він має відшкодувати всі понесені витрати (на утримання, збереження, виготовлення технічної документації, публікацію оголошення тощо).

Якщо протягом одного року після взяття на облік безхазяйного майна власник цього майна не з’явиться, орган місцевого самоврядування повинен звернутись до суду за місцем знаходження цього майна із заявою про його передачу у комунальну власність.

Справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність розглядаються в порядку окремого провадження (частина друга статті 293 Цивільного процесуального кодексу України). Також, слід звернути увагу на ту обставину, що незалежно від того, хто звертається до суду із заявою про передачу безхазяйного майна у комунальну власність, такі справи розглядаються виключно місцевими судами загальної юрисдикції.

Справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність розглядаються в порядку, визначеному статтями 329-333 Цивільного кодексу України, за місцем знаходження нерухомого майна (стаття 329 Цивільного процесуального кодексу України). У заяві про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади повинно бути обов’язково зазначено (стаття 330 Цивільного процесуального кодексу України):

яку нерухому річ заявник просить передати у власність територіальної громади;
основні характеристики нерухомої речі;
посилання на документи про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, друковані медіа, в яких було зроблено оголошення про взяття відповідної нерухомої речі на облік;
інші документи та докази про те, що нерухоме майно є безхазяйним та органом місцевого самоврядування вжито всіх заходів щодо цього майна, передбачених чинним законодавством України.

Якщо у суду відсутні підстави для відмови у прийнятті заяви про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність, залишення заяви без розгляду у випадках, передбачених законом, справа про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади розглядається судом за участю заявника з обов’язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб (стаття 332 Цивільного процесуального кодексу України).

Суд, встановивши, що нерухома річ є безхазяйною та взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а також що сплив один рік з дня взяття на облік нерухомої речі, ухвалює рішення про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування (стаття 333 Цивільного процесуального кодексу України).

Наступним та останнім кроком для переходу безхазяйного нерухомого майна у комунальну власність відповідної територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування є його державна реєстрація у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в порядку та спосіб, встановлений законодавством.

Перелік документів, який повинен бути поданий державному реєстратору, передбачений частиною першою статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (одним з таких документів є судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно).

Додатково: https://decentralization.ua/news/17685?page=3

Відділ правового забезпечення апарату Володарської селищної ради