День пам’яток історії та культури
У цей складний для України час, коли наша культурна спадщина потребує особливого захисту, вшанування 18 квітня Дня пам’яток історії та культури набуває ще більшої цінності. Це не просто дата в календарі – це нагадування про нашу силу, єдність і багатогранну історію, яка живе в кожному з нас. Це нагадування всім нам, що ми – не самі по собі, що ми – ланка у нерозривному ланцюзі поколінь українців.
Чому це важливо саме зараз?
- Збереження історичної пам’яті – ми допомагаємо відчути зв’язок із минулим, розуміти, що вони є спадкоємцями великої культурної спадщини.
- Формування національної свідомості – нагадуємо про силу та стійкість українського народу, його героїчне минуле.
- Захист та цінування культурних пам’яток – навчаємо берегти історичні надбання як невід’ємну частину нашої ідентичності.
- Розвиток критичного мислення – допомагаємо глибше розуміти історичні події та значення культурної спадщини, що сприяє усвідомленню її справжньої цінності.
Цей день – чудова нагода вкотре нагадати собі, що культура та історія – це те, що робить нас сильнішими, допомагає зберігати нашу ідентичність і надихає на майбутнє.
Київська область ще на початку ХХ століття мала сотні дерев’яних церков. Низка яких була розібрана для будівництва менш мистецько витончених, зато довговічніших і більших за розміром кам’яних церков. Частина загинула від пожеж, частину знищили після приходу до влади комуністи. Але, на щастя, до наших днів дійшла низка дерев’яних храмів. Адже саме дерев’яна архітектура є найдавнішою за походженням в нашому регіоні, де дерево, а не камінь чи цегла, було найдоступнішим будівельним матеріалом. Найцікавішими спорудами з цього матеріалу є церкви.
На території сучасної Володарщини знаходиться 4 пам'ятки культової дерев’яної архітектури:
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці, с. Березна (1877-1883);
- Свято-Миколаївська церква, с. Зрайки (1879);
- Свято-Михайлівська церква, с. Мармуліївка (1852);
- Покровська церква, с. Ожегівка (1884);
В цей день розповімо про одну з пам’яток історії та архітектури Володарщини.
Покровська церква
За переказами, ожегівська церква постала стараннями простого селянина Івана Заїнчуківського (Зайончківського? — напевне українізованого поляка). Саме він назбирав гроші на будівництво по людях та монастирях. За це й був вшанований вдячними нащадками: фундатор храму спочиває на церковному обійсті під великим чавунним хрестом.
Про дату побудови свідчить напис в напрестольному Євангелії, що дивом збереглося у буревіях ХХ ст. — «Во вновь выстроенную, в селе Ожеговка Таращанского уезда Киевской епархии, деревянную церковь во имя Покрова Пресвятой Богородицы пожертвовал сие св. Евангелие, живущий в подведомой Киево-Печерской Лавры Китаевой пустыни, игумен Илларион Шубин, месяца октября, 15 числа 1884 года».
Дзвіницю до церкви прибудували пізніше, у 1906 році. Ця дата вирізьблена в орнаментальному мереживі над дверима внутрішнього тамбуру. Слід сказати, що ансамбль у його творців завдався: така майже барокова співмірність і гармонія об’ємів серед єпархіалок трапляється дуже рідко.
Володарська селищна публічна бібліотека
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
