Ризики самозігрівання зерна з настанням тепла

Дата: 21.03.2024 08:41
Кількість переглядів: 75

Фото без описуЗ приходом тепла знову стає актуальним питання щодо самозігрівання зерна, яке знаходиться на зберіганні. Процес самозігрівання зернової маси характеризується підвищенням температури внаслідок фізіологічних процесів, низької теплопровідності та перепаду температури внаслідок весняного потепління. Самозігрівання – це результат інтенсивного дихання самого зерна і мікроорганізмів, що містяться у зерновій масі. Однак не будь-яке підвищення температури у зерновій масі треба розглядати як початок розвитку процесу самозігрівання, оскільки температура в ній може підвищуватися, наприклад, через поступове прогрівання у весняний і літній періоди. Інтенсивність, з якою виникає і розвивається процес самозігрівання, залежить від стану зернової маси (температура, засміченість та зараженість шкідниками), стану зерносховища, умов зберігання зерна в сховищах та спостереженням за ним.

Підвищенню температури в зерновій масі сприяє інтенсивне дихання зерна основних культур та тих, що входять до складу смітної та зернової домішок; активний розвиток мікроорганізмів; інтенсивна життєдіяльність шкідників хлібних запасів. Насіння бур'янів, маючи вищу інтенсивність дихання порівняно з інтенсивність дихання основного зерна, сприяє більшому нагромадженню в ньому теплоти. При наявності зараженості зерна і скупченнях шкідників в окремих ділянках насипу виділяється значна кількість теплоти, що також призводить до його самозігрівання. Спалахи самозігрівання можуть виникнути в різних частинах насипу. За видами самозігрівання поділяють на гніздове, шарове й суцільне.

Гніздове самозігрівання виникає у будь-якій частині зернової маси при зволоженні зернової маси внаслідок протікання покрівлі або недостатній гідроізоляції стін сховищ; завантаження в сховище зерна з різною вологістю; в місцях самосортування та скупчення комах і кліщів.

Шарове самозігрівання зернової маси виникає при зберіганні в силосах, сховищах, буртах. Самозігрівання може виникати в нижньому (низове самозігрівання) або верхньому (верхове) шарі насипу, біля стін зерносховища (вертикально-пластове).

Основна причина шарового самозігрівання – це термовологопровідність зернової маси, тобто переміщення вологи в зерновій масі в напрямку струменя теплоти, що зумовлюється перепадом температур. Верхове самозігрівання виникає при зберіганні зернової маси переважно в періоди з найбільшим перепадом температури зерна і навколишнього середовища, тобто пізно восени і рано навесні. Навесні і на початку літа, коли внутрішня частина зернової маси має низьку температуру, а верхні її шари прогріваються теплим повітрям, також можливі конденсація водяної пари і посилений розвиток фізіологічних процесів у зерні. Весняне верхове самозігрівання характерне для теплої ранньої весни після зими із сильними морозами. При різкому перепаді температур у цей час спостерігається верхове самозігрівання сухого зерна або зерна, яке довго зберігається.

Низове самозігрівання розвивається у нижньому шарі насипу зерна на відстані 0,2 - 0,5 м від підлоги або основи силосу елеватора і часто супроводжується проростанням та злежуванням зерна в нижньому шарі насипу і при несвоєчасному контролі може призвести до суцільного самозігрівання. Ліквідувати його можна лише активним вентилюванням зерна.

Вертикально-пластове самозігрівання характерне для зерна, яке зберігається в металевих бункерах, силосах елеватора або в сховищах, при зволоженні стіни, що контактує із зерновою масою.

Суцільне самозігрівання можливе в зерновій масі з високою вологістю і великим вмістом недозрілих зерен та домішок, а також коли осередки спалахів самозігрівання не було вчасно ліквідовано.

Самозігрівання зерна призводить до зміни його якісних показників: знижується сипкість, виникають солодовий запах і пліснява, найбільш вологі зерна темніють. Таке зерно на продовольчі цілі непридатне, оскільки хлібопекарські якості його значно погіршуються. Якщо вчасно не вжити заходів по ліквідації спалахів самозігрівання і допустити  підвищення температури до 50 °С і більше, можна втратити партію зерна, адже в такому зерні різко знижується сипкість зернової маси (або вона втрачається зовсім), зерно набуває коричнево-чорного або чорного кольору, з’являється затхлий та гнилісно-затхлий запахи. Таке зерно стає непридатне для продовольчих чи фуражних цілей.

Щоб запобігти втратам, необхідно проводити своєчасне спостереження за станом зернових партій з початку завантаження зерна і протягом всього терміну збереження.

Даний матеріал носить інформаційний характер.

Світлана ЧУБКО, головний спеціаліст

відділу контролю у сфері насінництва та розсадництва

та якості зерна ГУ Держпродспоживслужби в Київській області


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Створення нового проекту

Ви можете вказати варіанти відповідей для голосування, якщо це потрібно.

Додати файл
Додати файл
Додати файл
Додати файл
Увага! З метою недопущення маніпуляцій суспільною думкою редагування ТА ВИДАЛЕННЯ даного проекту після його збереження буде не можливим! Уважно ще раз перевірте текст на предмет помилок та змісту.

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Авторизація

УВАГА!

Шановні користувачі нашого сайту. В процесі авторизації будуть використані і опубліковані Ваші:

Прізвище, ім'я та по батькові, а також регіон прописки.

Решта персональних даних не будуть зберігатися і не можуть бути використані без Вашого відома.

Погоджуюсь на передачу персональних даних