СКАЗ – ЦЕ НЕБЕЗПЕЧНО!
Ця стаття має на меті попередити людину про небезпеку контакту з безпритульними та дикими тваринами, які нерідко є носіями страшної інфекції. Що необхідно знати про сказ і як застерегтися населенню від нього?
Сказ, або водобоязнь — особливо небезпечне, гостре, заразне, надзвичайно важке і невиліковне захворювання, яке неминуче закінчується смертю. Хворіють на нього люди і всі теплокровні тварини як свійські, так і дикі.
Джерелами сказу є дикі тварини, головним чином із сімейства собачих (вовки, лисиці), а також кажани. Небезпека цих тварин обумовлена наявністю в їх слині великої концентрації вірусу (у вовків - в 90-100%, лисиць - в 80-90%, собак і кішок - в 50%). Особливо небезпечні лисиці.
У повсякденному житті можуть мати місце випадки зараження при послинені пошкоджених шкірних покривів і слизових оболонок людини хворими на сказ тваринами при розробці туш тварин, контакті із забрудненою слиною, шкірою.
Хворі сказом тварини виділяють вірус із слиною в останні дні інкубаційного періоду, за 7-10 днів до появи клінічних проявів і впродовж усього періоду хвороби. Тяжкість клінічних проявів залежить від багатьох чинників: місця проникнення вірусу в організм, його вірулентності та дози, стану організму людини або тварини. Вірогідність зараження при укусах хворими собаками становить 14%, лисицями - до 30%, вовками - 70%. Тривалість інкубаційного періоду залежить від локалізації укусу (обличчя, шия, нижні або верхні кінцівки, тулуб).
У людини інкубаційний період може тривати місяцями, в середньому 30-90 днів, найкоротший - 7 днів. Враховуючи те, що вірус в слині з'являється за 7-10 днів до появи клінічних симптомів. Необхідно пам'ятати, що тварин, які нанесли укуси, необхідно ізолювати і проводити за ними 10-денний ветеринарний нагляд.
Тварину, яка вкусила, в жодному разі не слід вбивати. Її варто ізолювати, встановити за нею нагляд, попередити ветеринарного лікаря, який протягом 10 днів, тобто максимального терміну появи клінічних ознак сказу, буде проводити клінічний огляд тварини. Категорично забороняється знімати шкури із тварин, підозрілих на захворювання, і загинувших.
Для запобігання виникнення сказу потрібно регулярно проводити щеплення домашніх улюбленців проти сказу, а якщо з’явилися клінічні ознаки захворювання, доправити тварину для огляду у ветеринарну установу. Слід дотримуватися правил утримання та вигулу домашніх собак і котів, не створюючи небезпеки оточенню.
Особливо звертаємо увагу людей, які з власної доброти беруть безпритульних тварин (собак, кішок) до себе додому, що перед тим, як принести тваринку у власну оселю, для безпеки її потрібно доставити у ветеринарну установу для клінічного огляду та профілактичної вакцинації проти сказу.
Лікування даної хвороби відсутнє. В разі невчасного звернення, при покусі твариною, до лікувального закладу, та не проведення профілактичного лікування людини настає смерть.
Як діяти людям, яких покусала тварина?
Перш за все необхідно якомога швидше промити рану водою з господарським милом, обробити краї рани 5-відсотковим розчином йоду, накласти стерильну пов’язку і звернутись у травматологічні пункти (відділення) лікарні за медичною допомогою, або до найближчого лікувально-профілактичного закладу. У разі укусів дикими, безпритульними тваринами треба за порадою лікаря-травматолога пройти курс антирабічних щеплень у стаціонарному відділенні медичного закладу. Ці щеплення на сьогодні єдиний ефективний засіб профілактики, щоб не померти від сказу.
Для лікування застосовується антирабічна вакцина та імуноглобулін, які є абсолютно нешкідливими для людини. Нині антирабічне лікування в Україні є безкоштовним. Тільки лікар може оцінити ризик можливого зараження вірусом сказу і призначить, при необхідності, курс імунізації. У жодному разі не відмовляйтеся від призначеного лікування та самовільно не переривайте його: це може привести до трагічних наслідків.
ПАМ'ЯТАЙТЕ! Ваше здоров'я у Ваших руках! Дбайте про нього!
Білоцерківське районне управління ГУ Держпродспоживслужби у Київській області
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
