До уваги суб’єктів аквакультури. Своєчасно подавайте звітність за формою 1А - риба (річна)
Законодавча база у сфері аквакультури
Законодавство України про аквакультуру ґрунтується на нормах Конституції України і складається із законів України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", "Про тваринний світ", " Про аквакультуру ", інших законодавчих актів, міжнародних договорів України, які застосовуються в Україні в порядку, передбаченому Законом України "Про міжнародні договори України", та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Головним галузевим законом, що регламентує сферу аквакультури в Україні є Закон України «Про аквакультуру». А також закони України, які регулюють діяльність галузі рибного господарства: «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них», «Про тваринний світ», «Про Червону книгу України», Водний кодекс України та Земельний кодекс України.
Відповідно до Закону України «Про аквакультуру» суб’єктами аквакультури є юридичні та фізичні особи, які здійснюють рибогосподарську діяльність у сфері аквакультури відповідно до цього Закону. Такі суб’єкти мають право на користування рибогосподарськими водними об’єктами (їх частинами), рибогосподарськими технологічними водоймами, акваторією (водним простором) внутрішніх морських вод, територіального моря та землями водного фонду для здійснення аквакультури.
Водночас суб’єкти аквакультури зобов’язані подавати до територіального органу Держрибагентства звітну інформацію щодо обсягів виробництва продукції аквакультури у визначені строки (до 10 січня). Звітна інформація подається за формами, затвердженими наказом Мінагрополітики від 21.03.2012 № 141, із змінами внесеними наказом Мінагрополітики від 03.12.2013 № 714 «Про затвердження форми звітності N 1А-риба (річна) «Виробництво продукції аквакультури за 20__ р.» та інструкції щодо її заповнення».
Наказом Мінагрополітики від 30.01.2013 № 45 затверджено Зони аквакультури (рибництва) та рибопродуктивності по регіонах України, дотримання яких є однією із умов передачі водних об’єктів в оренду. Даним наказом визначається продуктивність одного гектару виробничих потужностей в залежності від кліматичних умов (природно-географічних зон України) з урахуванням екстенсивного/інтенсивного ведення технологічних процесів вирощування товарної риби та природної продуктивності водойм.
Звертаємо увагу, що недотримання норм зональної рибопродуктивності та неподання зазначеного звіту свідчить про нецільове використання водойми, що є підставою для розірвання договору оренди водного об’єкту (ст. 51 Водного кодексу України).
Також «рибний фермер» зобов’язаний повідомляти й про те, які види немісцевих гідробіонтів він має наміри розводити та обов’язково додавати відповідне науково-біологічне обґрунтування і дотримуватися під час здійснення заходів із вселення, переселення, інтродукції, акліматизації та реакліматизації водних біоресурсів у водних об’єктах вимог законів України.
Крім того, здійснювати заходи з профілактики і боротьби із захворюваннями та загибеллю об‘єктів аквакультури, не допускати несанкціонованого, у тому числі, випадкового, потрапляння чужорідних, немісцевих та генетично змінених організмів у водні об’єкти (їх частини).
За матеріалами https://darg.gov.ua/
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
