ГУ ДПС у Київській області інформує
Чи зобов’язаний декларант додавати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації документи, що підтверджують вартість об’єктів декларування?
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що до одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі:
якщо місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування – абз.6 п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Нагадуємо, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи- п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
При наданні майна в оренду, фізична особа самостійно розраховує та сплачує до бюджету ПДФО
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що відповідно до п.п.164.2.5 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), дохід, отриманий від надання майна (до прикладу, житлового чи іншого приміщення) в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.(
Якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, то особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець.
Такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені для квартального звітного (податкового) періоду, тобто, протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу. Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами року відображаються фізичною особою у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
У разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості, нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку - орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Порушення нотаріусом порядку або строків подання інформації щодо посвідчення договорів оренди об’єктів нерухомості, в разі вчинення такої нотаріальної дії, тягне накладення штрафу в розмірі 680 грн. за кожне таке порушення- п.119 прим.1.1 ст. 119 прим.1 ПКУ.
Ці ж дії, передбачені п.119 прим.1 1 ст.119 прим.1 ПКУ, вчинені суб’єктом, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1360 грн. за кожне таке порушення.
Коли транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного
Головне управління ДПС у Київській області нагадує - акцизний склад пересувний - це транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.
Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:
- переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" п. 2 част.2 ст. 91 Митного кодексу України);
- зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;
- ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ.
Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного, є декількома акцизними складами пересувними, кількість яких дорівнює кількості власників пального або спирту етилового, що переміщується та/або зберігається в такому транспортному засобі.
Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які переходить від одного суб'єкта господарювання до іншого, вважається іншим акцизним складом пересувним.
Не є акцизним складом пересувним:
-транспортний засіб, що використовується суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки;
-паливний бак транспортного засобу.
Працюючий студент, який отримує стипендію з бюджету, не має права на податкову соціальну пільгу до заробітної плати
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 01 січня звітного податкового року – для будь якого платника ПДФО.
Звертаємо увагу, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету - п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ.
Отже, якщо студент отримує стипендію з бюджету, то податкова соціальна пільга до заробітної плати такого платника податку не застосовується.
Водночас, якщо студент не отримує дохід у вигляді стипендії або отримує стипендію, яка виплачується не з бюджету, - він має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі 150 % суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ – у 2021 році це 1702,50грн.
Довідково: Податкова соціальна пільга (далі - ПСП) застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
На 01 січня 2021 року:
місячний прожитковий мінімум для працездатної особи - 2270,0грн., граничний розмір доходу, який дає право на застосування ПСП – 3180,0грн. (2270,0 х 1,4),
податкова соціальна пільга – 1135,0грн. (2270,0 х 50%).
150 % суми податкової соціальної пільги – 1702,50грн. (1135,0 х150%)
Орендар земельної ділянки зобов’язаний надати до податкового органу копію договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності
Головне управління ДПС у Київській області нагадує орендарям земельних ділянок, що відповідно до Закону України від 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями, орендарі земельних ділянок зобов’язані у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати до відповідного податкового органу копію договору оренди, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованими на ній водними об’єктами – надати копію договору оренди також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства – абз.5 част.2 ст. 25 Закону №161-XIV.
Зміни у нормативно-правових актах щодо застосування РРО та/або ПРРО
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що 17 вересня 2021 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.07.2021 № 427 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з питання застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій» (далі - Наказ № 427), яким внесено зміни, зокрема,до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій,що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України, від 14.06.2016 № 547(далі - Порядок №547), Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 (далі - Порядок № 317).
Наказом №427 зокрема, внесено наступні зміни:
до Порядку № 547:
оновлено перелік обставин, що передбачають проведення операцій «службова видача» та «службове внесення», які не є фіскальними, на реєстраторі розрахункових операцій, а саме:
- внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків, якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій;
- реєстрація суми готівки, яка зберігається у місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту (службове внесення);
- реєстрація суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів (службова видача). Зазначені операції уніфіковані та застосовуються тотожно як користувачами «традиційних» РРО, так і програмних РРО (далі - ПРРО);
- уточнено строки зберігання та обов’язок платника надати до перевірки, під час її проведення актів «Про видачу коштів» та «Скасування помилково проведених через РРО сум розрахунків», а саме: акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим
органам під час проведення перевірки;
до Порядку № 317:
конкретизовано вимоги до статусу пристрою після встановлення на нього безкоштовного або іншого програмного рішення для ПРРО, а саме: після встановлення безкоштовного або іншого програмного рішення для ПРРО на відповідний пристрій, що належить суб’єкту господарювання на праві власності, володіння, користування, такий ПРРО підлягає реєстрації відповідно до Порядку № 317.
Єдиний рахунок: у чому переваги?
Єдиний рахунок – це один рахунок для сплати податків і зборів усіма платниками податків.
Єдиний рахунок відкривається в Казначействі на ім’я податкової служби, проте, гроші, які враховуються на цьому рахунку, податковій не належать.
Переваги користування єдиним рахунком в тому, що такий спосіб сплати податків і зборів є комфортним. Використання єдиного рахунку скорочує платникам фінансові витрати і час на формування розрахункових документів.
Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки. В електронному кабінеті платника податків за адресою: cabinet.tax.gov.ua;
Крок перший – в розділі «Заяви запити для отримання інформації» подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» (далі – Повідомлення) за формою J1307001 – для юридичних осіб, F1307001 – для фізичних осіб.
Крок другий – отримати квитанцію № 2 про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок. (квитація містить інформацію щодо реквізитів єдиного рахунку).
Крок третій – надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів.
До бюджетів громад Київщини малий та середній бізнес спрямував більше 2 млрд грн
Малий та середній бізнес збільшив сплату єдиного податку на 24% порівняно з відповідним показником минулого року. Про це повідомила начальник ГУ ДПС у Київській області Олена Виноградова. Так, вона зазначила, що наразі до місцевих скарбниць від платників Київщини надійшло 2,1 млрд грн єдиного податку. При цьому, додатково бюджети регіону отримали 395 млн грн.
Питому вагу у сплаті єдиного податку – 85% із загальної суми – забезпечили фізичні особи-підприємці, спрямувавши до казни 1,7 млрд грн. Цей показник на 27% або 361 млн грн перевищує минулорічний в аналогічному періоді.
Юридичні особи (ІІІ група) сплатили 225 млн грн з темпом приросту 26% до січня - вересня 2020 року. Додатково до бюджетів громад Київщини надійшло 46 млн гривень. Сільгоспвиробники-спрощенці сплатили 127 млн грн за три квартали поточного року.
Окремо Олена Виноградова повідомила, що найбільші суми єдиного податку забезпечили суб’єкти господарювання Бучанського району – 620 млн грн, Білоцерківського – 336 млн грн та Броварського району – 286 млн грн.
Активи, на які не поширюються державні гарантії та звільнення від відповідальність під час одноразового (спеціального) добровільного декларування
Головне управління ДПС у Київській області області повідомляє платників податків, що з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року триває одноразове (спеціальне) добровільне декларування, яке передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Звертаємо увагу, що згідно п. 19 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПКУ) державні гарантії та звільнення від відповідальності, передбачені підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не поширюються на :
- активи, здобуті внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, крім кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1 (щодо сплати податків фізичною особою чи фізичною особою – підприємцем), ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо злочин повязаний з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-ІІІ зі змінами та доповненнями (далі - ККУ);
- на активи фізичної або юридичної особи, набуття яких містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 прим. 5 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розд. III Цивільного процесуального кодексу України № 1618-IV;
- на валютні цінності, права вимоги та грошові кошти, позичені третім особам, відображені в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у разі встановлення ДПС порушення декларантом встановлених пп. 8 і 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ умов розміщення валютних цінностей у банківських або інших фінансових установах, відсутності договору позики між декларантом та юридичною особою та/або нотаріального посвідчення договору позики між декларантом та іншою фізичною особою, відсутності відповідного документа, що підтверджує право вимоги.
Обчислення акцизного податку при переобладнанні ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що платниками акцизного податку є, зокрема особи - власники ввезених на митну територію України вантажних транспортних засобів, що переобладнуються у легкові автомобілі, з яких справляється акцизний податок.
Об’єктом оподаткування акцизним податком є переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль.
У разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому випадку акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу, що здійснює державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації транспортного засобу .
Акцизний податок з товарів (продукції), вироблених на митній території України, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України (далі - НБУ), що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом - п. 217.3 ст. 217 ПКУ.
Отже, у разі переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, для обчислення і сплати до бюджету акцизного податку платником застосовується офіційний курс гривні до іноземної валюти, що встановлений Національним банком України та діє на перший день кварталу, в якому видано документ про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху.
Терміни подання звітності ФОП, які ліквідуються
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що платник податків, який ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларації, зокрема, з місцевих податків і зборів, може подавати за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду - п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ.
До Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) запис про припинення підприємницької діяльності ФОП чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі, зокрема, внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП - з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (п.п. 65.10.1 п. 65.10 ст. 65 ПКУ).
Якщо після внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.
ФОП, щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, подають Декларації востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року, у строки, визначені підпунктами 49.18.2 та 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації.
У полі 8 «Особливі відмітки» Декларації у рядку 8.1 «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата державної реєстрації припинення» проставляється позначка «+».
Оскільки згідно з п. 42.6 ст. 42 ПКУ електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється, зокрема, у випадку наявності в Державному реєстрі інформації про припинення підприємницької діяльності ФОП чи незалежної професійної діяльності фізичної особи, то остання Декларація подається особисто або уповноваженою на це особою, чи надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
ФОП разом з останньою Декларацією подають додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі змінами та доповненнями).
Податки та збори, встановлені Податковим кодексом
Головне управління ДПС у Київській області інформує що Податковим кодексом України (далі - ПКУ) в Україні встановлено загальнодержавні та місцеві податки та збори - ст. 8 ПКУ.
До загальнодержавних податків належать ( п. 9.1 ст. 9 ПКУ):
- податок на прибуток підприємств;
- податок на доходи фізичних осіб;
- податок на додану вартість;
- акцизний податок;
- екологічний податок;
- мито;
- рентна плата.
Рентна плата складається з: рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин; рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин; рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України; рентної плати за спеціальне використання води; рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів; рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України (п. 251.1 ст. 251 ПКУ);
До місцевих податків належать (п. 10.1 ст. 10 ПКУ):
- єдиний податок;
- податок на майно (складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю (п. 265.1 ст. 265 ПКУ).
До місцевих зборів належать (п. 10.2 ст. 10 ПКУ ):
- збір за місця для паркування транспортних засобів;
- туристичний збір.
Згідно з п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір.
Як покупцю отримати фіскальний чек при оплаті товарів через ПРРО
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що Законом України від 20.09.2019 №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Податківці Київщини приймали у гостях студентів коледжу економіки та права Державного податкового університету
Податківці Київщини приймали у гостях студентів коледжу економіки та права Державного податкового університету.
Говорили про те, як наповнюється бюджет країни, про бюджетоформуючі податки. Окремо Анна Топка, начальник управління моніторингу доходів бюджету розповіла про надходження до місцевих бюджетів в рамках децентралізації, а також детально презентувала паспорт Бучанського району, де, власне, мешкають студенти коледжу.
Начальник управління супроводження судових справ Дмитро Павлович розповідав про основні аспекти роботи, а також забезпечення представництва податкового органу в судових процесах.
Говорили і про можливості повернути частину коштів, витрачених на оплату навчання, зокрема, про податкову знижку. Про це розповів заступник начальника управління податкового адміністрування фізичних осіб Олександр Лісовол.
Про те, як громадяни можуть самостійно контролювати надходження до бюджету, зокрема, отримання касових чеків при здійсненні покупки, розповів заступник начальника відділу фактичних перевірок Валерій Герасимов. І на завершення зустрічі студенти відвідали Центр обслуговування платників, де дізналися про податкові сервіси для громадян та підприємців, а також електронний кабінет платника податків. Про це детально розповіла начальник управління електронних сервісів Вікторія Куценко.
Коментуючи зустріч, заступник начальника ГУ ДПС у Київській області Валерія Буділовська зазначила, що податкова служба відкрита для того, щоб студенти фахових закладів освіти набували досвіду та знань безпосередньо від фахівців податкової служби у процесі проходження практики під час навчання, а згодом застосовували отриманні знання вже безпосередньо на робочих місцях у податковій службі.
З початку року власники нерухомості сплатили 486 млн грн
З початку року власники нерухомості сплатили 486 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Про це повідомила начальник ГУ ДПС у Київській області Олена Виноградова. Вона підкреслила, що цьогоріч сума сплати податку зросла на 37%. При цьому додатково до місцевих бюджетів надійшло 132 мільйони гривень.
Окремо очільник податкової служби Київщини повідомила, що юридичні особи сплатили 333 млн грн з темпом приросту до відповідного показника 2020 року 46% та додатковою сумою 106 млн грн. У свою чергу, фізичні особи спрямували до місцевих скарбниць 153 млн грн, що на 21% або 26,6 млн грн перевищує надходження січня-серпня 2020 року.
Найбільші суми бюджетам громад забезпечили платники Бучанського району – 125 млн грн, Обухівського та Бориспільського районів – 84 та 75 млн грн відповідно.
Юридична особа - платник ЄП може здійснити продаж основних засобів за ціною, нижчою від їх оціночної вартості
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що при продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів - п. 292.2 ст. 292 ПКУ.
Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.
Отже, враховуючи вищенаведене, з метою визначення доходу від продажу основних засобів, однією із складових є сума коштів, отримана від продажу таких основних засобів, яка визначається згідно з договором про продаж основних засобів. Для юридичних осіб - платників єдиного податку нормами ПКУ не передбачено обов’язкової умови щодо продажу основних засобів за ціною не нижче їх оціночної вартості.
Довідково: згідно з п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 грн., невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 грн. і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення - п.п. 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 ПКУ. Отже, у розумінні ПКУ основні засоби є товарами.
Продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів - п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) та/або програмні РРО (далі - ПРРО) та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання - п.1 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
При цьому до продукції власного виробництва відноситься продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.
Чи поширюється пільга у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта житлової нерухомості на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на садовий та дачний будинки
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки.
Відповідно до п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, об’єкти житлової нерухомості – це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.
Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зокрема: для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів - п. 266.4 ст. 266 ПКУ.
Податкові органи обчислюють базу оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Отже, пільги у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, при сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються до садового та дачного будинків з урахуванням норм, визначених п. 266.4 ст. 266 ПКУ.
Об’єкт оподаткування ПДФО за операціями з надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю)
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
Об’єкт оподаткування визначається виходячи із розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше, ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі..
Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПКУ).
Водночас, Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» встановлено, що плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) має становити не менше 3 % визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).
Умовами Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000 № 5 передбачено, що розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством.
Отже, об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб за операціями з надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж 3 % визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).
На суму орендної плати, виплаченої на користь ФО згідно договору оренди рухомого/нерухомого майна, ЄВ не нараховується
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди ФО за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.
Враховуючи зазначене вище, ЄВ не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь ФО згідно договору найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна.
Декларант повинен розмістити готівкові кошти на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання Декларації
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року триває одноразове (спеціальне) добровільне декларування, яке передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Підпунктом «г» п. 5 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що об’єктами декларування не можуть бути, зокрема, кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі - Декларація) перебувають у готівковій формі.
Водночас, п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі - спеціальні рахунки) до подання Декларації.
З метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, декларант звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.
Отже, декларант, який бажає задекларувати кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, повинен до подання Декларації розмістити такі кошти на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України.
Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування, затверджено Постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83, яка набрала чинності з 01 вересня 2021 року.
Юридична особа або ФОП може визначити уповноважену особу для подання звітності та представництва його у контролюючих органах
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що нормами Податкового кодексу України передбачено, що платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника - п.19.1 ст.19 ПКУ. Особиста участь платника податків у податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.
Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.
Платники податків можуть визначити уповноваженою особою аудиторську фірму або іншого СГ, згідно договору, для подання звітності та представництва його інтересів в контролюючих органах.
Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ для платників податків.
ФОП загальної системи оподаткування може використовувати кошти з рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, для власних потреб
Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що за визначенням Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Інструкцією про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року №492, встановлено, що клієнти мають право відкривати рахунки у будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської/підприємницької/інвестиційної/незалежної професійної діяльності/ діяльності, яка не пов’язана з підприємницькою, і власних потреб.
Поточний рахунок для здійснення підприємницької діяльності банк відкриває ФОП на підставі заяви про відкриття поточного рахунку, підписаної ФОП або її представником.
Використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності забороняється.
Стаття 44 ГКУ передбачає, що підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.
Таким чином, ФОП на загальній системі оподаткування має право вільно користуватися коштами з поточного рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, для власних потреб, за умови сплати усіх податків, зборів та інших платежів, передбачених законодавством, від підприємницької діяльності.
Органи ліцензування виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним
Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 № 609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» визначено такі органи ліцензування:
- з діяльності з виробництва пального - ДПС,
- з оптової та роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального - територіальні органи ДПС (Головні управління ДПС в областях).
Отже, для отримання ліцензій на право виробництва пального необхідно звертатись до Державної податкової служби України.
Для отримання ліцензій на право оптової торгівлі за наявності місць оптової торгівлі пальним чи роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального – до Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за місцем здійснення торгівлі чи зберігання пального.
Для отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним - до Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за основним місцем обліку суб’єкта господарювання.
Порядок видачі ліцензій на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним встановлено Законом України від 19.12.1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
При цьому нормативно-правовими актами не затверджені форми заяв для отримання ліцензій на право виробництва, оптової або роздрібної торгівлі пальним, або на право зберігання пального, тому такі заяви надаються платниками до органу ліцензування у довільній формі.
Звертаємо увагу, що на головній сторінці офіційного веб-порталу ДПС у розділі Діяльність/Адміністративні послуги/Адміністративні послуги, що надаються територіальними органами ДПС розміщено інформаційні картки адміністративних послуг: «Видача ліцензії на право оптової торгівлі пальним», «Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним», «Видача ліцензії на право зберігання пального», які затверджені наказом ДПС від 22.04.2021 № 446.
Щодо переліку товарів, що використовуються для запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, ввезення та постачання яких на митній території України звільняється від оподаткування ПДВ
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що в Україні тимчасово, на період, який закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби - п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
Пільговий режим оподаткування ПДВ, встановлений п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, застосовується до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року, на всіх етапах постачання товарів, включених до переліку, встановленого Кабінетом міністрів України, незалежно від дати їх виробництва та походження (вітчизняного виробництва чи ввезених на митну територію України), а також незалежно від кола суб’єктів, що здійснюють такі операції, їх статусу, як платників ПДВ, чи форми власності.
Перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року №224.
Як повернути надміру сплачену суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що згідно абзацу 1 п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПКУ) одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає камеральній перевірці, яку контролюючий орган проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної Декларації.
Якщо за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації контролюючий орган виявить арифметичну помилку, яка призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі - Збір), то декларант, який подав таку одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, зобов’язаний сплатити суму недоплати протягом 10 календарних днів із дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою контролюючого органу, та подати уточнюючу Декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення (абзац 4 п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Якщо декларантом подано уточнюючу Декларацію в якій сума Збору є меншою за суму Збору, сплачену на підставі попередньо поданої Декларації, повернення надміру сплаченої суми Збору здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.
Відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ, обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
ГУ ДПС у Київській області
Джерело інформації: https://kyiv.tax.gov.ua
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
