Історична довідка
Коротка історична довідка
Володарщина – дивовижна й прекрасна земля, колиска української історії, що має надзвичайну історичну-культурну спадщину, національні традиції, самобутній побут та чудові краєвиди. Перша літописна згадка про Володарку (Володарів) з’явилась у 1150 році, за часів феодальної міжусобиці князів за Київ. Територія Володарщини неодноразово ставала ареною кривавих боїв між жителями Поросся і кочівниками. Зазнала наша земля і вторгнення монголо-татар.
Після Люблінської унії землі Володарщини знаходились на окраїні Польсько-Литовської держави і довгий час були під владою польських магнатів. Мешканців володарських земель завжди відзначав волелюбний дух і прагнення до незалежності. У 1591 році жителі Володарщини брали участь у повстанні Криштофа Косинського, а у 1594-1596 роках – у селянсько- козацькому повстанні під проводом Северина Наливайка.
За активну участь у визвольній війні 1648-1657 років польська шляхта стала називати Володарку "гніздом характерників”. У 1702-1704 роках володарчани взяли активну участь у національно-визвольному повстанні під супроводом Семена Палія. Одна з вулиць Володарки названа іменем цього ватажка. У 1751 році Володарщина була охоплена гайдамацьким рухом, зокрема, з подіями гайдамаччини пов’зана і назва балки біля села Рогізна, яку в народі звуть «Гайдамацьким яром». А у 1768 році, у період Коліївщини, загін повстанців, очолюваний ватажком Павлом Тараном, захопив Володарку. Після придушення Коліївщини селянський рух стихає, розпочинається період панування на українських землях російських імператорів. У цей час Володарка стає центром територіального об’єднання, до якого входили села: Завадівка, Петрашівка, Гайворон, Казимирівка (Надросівка), Березна і Антонів (Сквирський район). На початку ХІХ століття Володарка перетворюється у великий населений пункт. У 1812 році їй було надано статус містечка, яке мало своє самоуправління.
Центром Київської козаччини на Володарщині стало село Березна, біля якого є могила, де поховані селяни, що загинули під час квітневих подій 1855 року.
У 1918-1920 роках на Володарщині були розміщені німецькі, потім польські союзницькі війська, які були призвані Гетьманом Павлом Скоропадським на захист України від більшовистської навали.
У червні цього ж року наш край був захоплений військами першої кінної армії радянської росії. У березні 1923 року були ліквідовані повіти і волості, замість них були утворені округи і райони. Володарський район входив до складу Білоцерківського округу, а з 27 лютого 1932 року він увійшов до складу Київської області.
Більше 9 тисяч жителів Володарщини стали жертвами голодомору 1932-1933 років. У 1988 році майстер із села Тарган Микитенко М.Й. першим в Україні виготовив із дерева пам’ятник своїм односельцям – жертвам голодомору, який був встановлений на місцевому кладовищі.
В роки Другої світової війни жителі району вели активну боротьбу проти нацистських окупантів. В багатьох селах діяли партизанські групи. 23 грудня 1943 року гітлерівці розстріляли 156 жителів села Тельман (Нове Життя), а село спалили. Всього за час окупації було знищено 241 жителя району. В ніч з 31 грудня на 01 січня 1943 року територія району була визволена від окупації. За роки війни на фронтах загинуло понад 3600 уродженців Володарщини.
01 січня 1963 року в зв’язку з укрупненням районів Володарський район було ліквідовано. Більшість сіл увійшли до складу Тетіївського району, деякі – до Ставищенського району. У 1966 році Володарський район знову з’явився на карті області. У 2020 році Володарський район припинив своє існування відповідно до адміністративно-територіальної реформи. 12 червня 2020 року шляхом об’єднання селища міського типу Володарка та 32 сіл району було утворено Володарську селищну територіальну громаду, у складі спочатку 20, а згодом 8 старостинських округів. 12 квітня 2024 року рішенням сесії селищної ради було утворено на території Володарської селищної територіальної громади 4 старостинські округи: Городище-Пустоварівський (села: Городище-Пустоварівське, Березна, Веснянка, Гайворон, Біліївка, Петрашівка); Завадівський (села: Завадівка, Дружба, Рачки, Ратуш, Косівка, Городище-Косівське, Лобачів, Нове Життя, Зрайки, Шевченкове); Пархомівський (села: Пархомівка, Матвіїха, Лихачиха, Ожегівка, Логвин, Михайлівка, Тарган, Надросівка); Рудосільський (села: Руде Село, Мармуліївка, Кленове, Рубченки, Володимирівка, Рогізна, Капустинці, Чепіженці, Коржиха).
З перших днів російсько-української війни жителі нашої громади стали на захист суверенітету, територіальної цілісності і незалежності України. Чоловіки і жінки сумлінно виконують свій громадянський обов’язок, іноді ціною власного життя, захищають свою Батьківщину від ворога. Багатьох з них відзначено найвищими державними нагородами за героїзм і самопожертву. Указом Президента України присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» воїну з села Мармуліївка молодшому сержанту Кучеренку Валерію Віталійовичу та зрайківчанину старшому солдату Добровольському Віталію Вікторовичу (посмертно).
Багатство історичних подій, збережених унікальних і різноманітних об’єктів і пам’яток обумовлюють значні перспективи щодо історико-культурного і туристичного розвитку Володарщини. На території громади знаходяться 102 пам’ятки археології, 73 пам’ятки історії, 16 пам’яток архітектури. Дві з них мають статус національного значення. Перша – це Пархомівська Свято-Покровська церква: до ансамблю цього величного храму, збудованого в 1903-1907 роках за проєктом відомого архітектора В. Покровського, з мозаїчними полотнами «Покрова святої Богородиці» та «Спас нерукотворний» за ескізами М. Реріха входять також ворота і огорожа, будинок священника та сторожка. І друга пам’ятка – Свято-Троїцька церква в Рудому Селі, збудована в 1841 році.
Володарський край багатий видатними людьми. Це батьківщина першого міністра освіти незалежної України, Президента Академії інженерних наук, Президента Відкритого Міжнародного університету розвитку людини, члена трьох міжнародних академій П. М. Таланчука, Заслуженого діяча науки і техніки України, доктора медичних наук, академіка Л. П. Кіндзельського, удостоєного почесного звання Американського Біографічного інституту «Людина ХХ століття», доктора філософських наук, академіка В. І. Шинкарука, доктора фізико-математичних наук, академіка А. П. Комара, Заслуженого учителя України, автора першого українського букваря Б. С. Саженюка, доктора філологічних наук, професора П. І. Орлика, доктора історичних наук, професора П. П. Бачинського, доктора технічних наук В .В. Гука, доктора історичних наук В .С. Драчука, доктора педагогічних наук, професора, відмінника освіти, члена Національної спілки журналістів України, академіка Академії наук вищої освіти України О. Т. Шпака. До генеральського корпусу України увійшло 11 володарчан. Серед них: генерал – лейтенант В. П. Мельник, генерал-майори М. Й. Кулінський, В. Ф. Гречанінов.
Благодатна на красу природа Володарщини дала поштовх до творчості заслуженому художнику України Юрію Пацану - кавалеру ордена «За заслуги» III ступеня, Почесному члену Народної академії творчості інвалідів України, народним художникам Юрію Тимченку та Петру Ємцю, Заслуженому скульптору України, художнику – аматору Івану Зоренку, композитору і піаністу Віталію Купрію, поетесам і поетам: М. А. Познанській, В. Д. Невінчаній, Л. І. Лісіченко, А. Ф. Михайлевському, В. І. Дідківському, прозаїкам: П .Ф. Кравчуку, В. Я. Брезицькому, В. К. Драчуку, М. Г. Махінчуку, Г. Г. Літовченко, Сашку Дерманському,
Відзначилися володарчани значними досягненнями і на спортивній ниві. Серед них кандидатка в майстри спорту України з боксу, срібна призерка чемпіонату України з боксу Анна Горносталь, спортсмен-рукоборець логвинчанин Євгеній Марков – багаторазовий переможець всеукраїнських та регіональних змагань з армрестлінгу.
Славетна земля Володарська і культурним надбанням, серед якого є чимало народних майстрів і творчих людей. Яскравим прикладом є створений у 1980 році і нині діючий Народний аматорський хор Володарського селищного будинку культури.
Окрасою селища Володарка є нещодавно відкритий сучасний ландшафтний парк «Острів Сакури», який приваблює своєю красою і неповторністю місцевих жителів та туристів.
Володарщина шанує пам’ять і великий подвиг своїх Героїв – учасників російсько-української війни. У центрі селища Володарка в 2023 році відкрито Алею пам’яті Героїв, де розміщено зображення наших мужніх земляків – Захисників і Захисниць України, які віддали свої життя за рідну землю.
